Опис досвіду Демешко Ірини Іванівни

Урок – це дзеркало загальної

педагогічної культури вчителя,

мірило його інтелектуального багатства ,

показник його світогляду, його ерудиції.

В. Сухомлинський.

Актуальність досвіду

Серед циклу природничих наук хімія займає особливе місце, маючи глибокий зв’язок  із практикою та побутом. Дослідження показують  зниження інтересу до навчального предмету „Хімія” і достатньо низький рівень навчальних досягнень учнів, невміння використати  отримані знання для пояснення явищ навколишнього світу та в життєвих ситуаціях, недостатню сформованість  дослідницьких та експериментальних умінь.

       З огляду на  вищеозначене  виникає  необхідність у модернізації підходів до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів  на заняттях із хімії. Вчитель повинен зуміти не лише відпрацювати основні вміння та навички,  а й прагнути навчити дитину мислити, допомогти побачити за хімічною реакцією реальний процес, який відбувається у природі чи лабораторії, побуті чи організмі; навчити учнів знаходити причини у конфлікті з природою, критично оцінювати свою діяльність, реалізувати себе у пізнанні через активне, самостійне здобування хімічних знань. Основний заклик школи  : «Від людини, яка знає, до людини,  яка вміє».

Саме тому упродовж 5 років я працюю над проблемою «Активізація пізнавальної діяльності учнів через впровадження інформаційно – комунікаційних технологій на уроках хімії».

  В умовах недостатнього забезпечення шкільних хімічних кабінетів необхідними хімічними реактивами та обладнанням, реалізувати навчальні плани в частині проведення експериментальних робіт можливо за рахунок часткової заміни учнівського експерименту демонстраційним, застосуванням комп’ютерних технологій.

Технологічне підгрунтя

  Використання комп’ютерних технологій набуває  все більшого поширення у шкільній практиці. Інформаційно-програмні технології відкривають для учнів можливість усвідомити характер самого об’єкту, активно включатися до процесу його пізнання, самостійно змінюючи його параметри та функціонування. Мультимедійна підтримка шкільного курсу хімії допоможе підготувати всебічно розвинену, хімічно-грамотну, самостійну, пізнавально- активну особистість учня.

  У педагогічній практиці опираюся на програмні засоби : „Бібліотека електронних наочностей. Хімія 8 - 9 класи”; „Досліди з неорганічної хімії”; „Періодичний закон і ПСХЕ  Д. І. Менделєєва”; „Шкільний курс з хімії. 8 – 11 класи”; «Intel R Навчання для майбутнього» та інші.

Моя навчально – виховна діяльність полягає в тому,  щоб учні на уроках спілкувалися, думали й творили, а саме навчання було радісним процесом самопізнання й саморозвитку. Основне завдання – створити таку навчальну атмосферу, яка б давала молодим людям змогу самостійно здобувати, знаходити найоптимальніші шляхи розв’язання проблемної ситуації, аргументовано відстоювати власну позицію, чітко висловлювати свою думку, мати розвинені комунікативні здібності. А також з любовю ставитися до всього, що учні придумують, створюють, намагатися зрозуміти їхні почуття й проблеми. Щоб підвищити інтерес до навчання необхідно використовувати «нетрадиційні методи навчання», «нестандартні уроки». Сучасних методик уроку є стільки, скільки компетентних учителів, бо кожен шукає свою – ту, котра відповідає   його інтелекту, темпераменту й досвіду. Я намагаюся планувати уроки так, щоб учні закріплювали матеріал не шляхом простого заучування, а шляхом розвитку логічного мислення, розвязання практичних завдань.

Проблему можна частково вирішити, по-перше, коли існує мотивація, тобто учні знають для чого вивчають той чи інший предмет, тему;  коли вони переконані, що це їм буде потрібно у майбутньому. По-друге, коли учням це цікаво. І на кінець останнє, учням цікаво на уроці тоді, коли вони орієнтуються   в тому, про що йдеться. Такі уроки не тільки підвищують зацікавленість учня до предмета, але й розвивають творчість, вчать працювати з різними джерелами  знань, в якісь мірі знімають перевантаження  учнів домашніми завданнями розширюють кругозір.  Тому я часто використовую групову роботу на уроках хімії. Саме така навчальна діяльність забезпечує спілкування учнів між собою, дає можливість формувати в школярів такі риси, як взаємодопомога і відповідальність. Всі її учасники мають право на оцінювання та здатні на визначення цілей діяльності, що здійснюється цим колективом.

Успіх колективної роботи значною мірою визначається складом груп. Доцільним є створення гетерогенних груп, що обєднують учнів з різними рівнями знань з предмету. У такій групі швидко з’являється лідер – спікер, який організовує роботу учнів. Учні з низьким рівнем знань, слухаючи консультанта, стараються висловити свою думку, прагнуть не підводити інших. Якщо клас в цілому сильний, стараюся обєднати учнів у гомогенні групи. До однієї  з груп входять учні, що хочуть глибоко вивчати предмет. До іншої – ті, що лише цікавляться ним, і на кінець, є групи учнів, які не виявляють особливої зацікавленості до предмету. Роздаючи картки із завданнями різної складності, стараюся не підкреслювати  якого вони рівня. Тоді виконавши завдання, всі будуть задоволені.

Як обєднувати учнів у групи ?  По - різному. Наприклад,  при вивченні теми «Типи хімічних реакцій» у  9  класі, запитую, хто краще знає які реакції: сполучення, розкладу, заміщення, обміну, той і належить до цієї групи. При вивченні теми « Склад мила. СМЗ » формую групи так : «Інформатори» - учні, які знайшли більше цікавої інформації про мийні засоби ; «Експериментатори» - ті, яким подобається проводити досліди ;  «Академіки» - добре володіють теоретичним матеріалом тощо.

Для того щоб робота учнів в групах була успішною, необхідно, щоб кожен учень володів елементарними навичками самостійного опрацювання та систематизації навчального матеріалу. Особливе значення має вміння працювати з підручником, проводити лабораторні досліди за інструкціями, вміння спостерігати, фіксувати одержані результати та на їх основі робити висновки. Тоді вчитель лише скеровує роботу в потрібне русло. Тут потрібна не тільки педагогічна майстерність, ґрунтовні знання, а й знання дитячої психології. Взаємовідносини «учитель – учень»  змінюються на взаємовідносини «учитель – група – учень», що дає змогу підтримувати необхідну напругу процесу навчання,  знімає проблему дисципліни, створює психологічну атмосферу на уроці, дає можливість кожному вихованцю відчути досягнення успіху, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили. Крім того групова робота дає можливість економити час і не перевантажувати учнів великим обсягом матеріалу. Так при вивченні теми «Чинники, що впливають на швидкість реакції» кожна група опрацьовує вплив одного фактора, а тоді учні роблять висновки і заносять їх у таблицю, яка буде опорним конспектом кожному учневі.

Щоб зацікавити учнів, стараюся їх здивувати чимось незвичайним, адже «ніщо так не стимулює роботу мозку, як цікаве, незвичне» . Тому часто використовую різні прийоми і форми роботи: подорожі, проекти, рольові ігри, змагання, уроки – дискусії та іноді компютерні уроки. Так при вивченні теми «Хімічні реакції» у 9 класі урок проводжу у  формі подорожі по островах, де вивчаються реакції сполучення, розкладу, заміщення та обміну. Крім того, проводячи досліди, щоб пройти «Митницю», учні вдосконалюють вміння поводитись із реактивами, хімічним посудом, фіксують ознаки реакцій, Одночасно розвивається їх логічне мислення, спостережливість, прагнення досягти мети. Крім того  дослідницькі  роботи – один з методів проблемного навчання. Як правило, дослідження починається запитанням, яке викликає труднощі, тоді з’являється мета дослідження, накреслюється план різних варіантів розв’язку. Після аналізу вибирають найбільш оптимальний, виконують роботу і роблять висновки.

При вивченні теми «Хімічні реакції» проводжу змагання між групами за конкурсами : «Хто перший», «Кращий експериментатор», «спіймай помилку», Хімічний футбол», «Розв’яжи задачу». Проведення таких змагань перетворює урок на захоплюючу, а добрий настрій на уроці багато значить. Метод «Мікрофон» дає можливість кожному сказати щось швидко, щоб відповісти на питання чи висловити свою думку.

Неабияке значення мають семінари та конференції, до яких учні готуються заздалегідь. При підготовці до такого уроку учням пропонується самостійно опрацювати та систематизувати матеріал. Учитель в даному випадку диригент. Так при проведенні семінарського заняття «Склад мила та його мийна дія. СМЗ» в 11 класі, учні заздалегідь вели пошукову роботу з історії виникнення мила, використовуючи додаткову літературу, що у свою чергу стимулює інтерес до навчання, підвищує рівень знань. Проводячи конференцію на тему «Походження життя на Землі» були використані знання з різних предметів: хімії, фізики, астрономії, біології, екології, християнської етики. Підбір завдань потребує не тільки міжпредметного бачення, а й творчого, нестандартного мислення. Цікава конференція «Енергетика майбутнього» була проведена з учнями 9-11 класів, використовуючи знання з хімії, фізики і географії. Міжпредметні зв’язки та проблемний підхід взаємопов’язані. Протиріччя між предметом засвоєння знань  і необхідністю їх застосування у вивченні іншого предмета потребує пошукових дій, самостійної роботи, аналізу і підбір інформації.

Метою уроків – практикумів є подолання розриву між отриманням знань та їх практичним застосуванням, формування умінь застосовувати теоретичні знання на практиці.

Коли виникають спірні питання використовую метод «Прес», що включає основні складові: позиція; пояснення; приклад та висновок. Наприклад, вивчаючи тему «Хімія і екологія» в 11 класі, учні часто сперечаються про вплив хімії на природу: позитивний чи негативний. Саме цей метод  інтригує дітей  взяти участь у вирішенні цієї проблеми.

Важливе місце в навчально – виховному процесі займає робота над проектами. Метод проектів дає змогу перевірити і закріпити на практиці теоретичні знання, сприяє набуттю учнями життєвого досвіду, необхідного для функціонування його компетентності. Так, урок – проект «Хімія в народному господарстві» дає змогу учням самостійно планувати свої дії, творчо мислити, реалізувати свої можливості, показати практичне застосування отриманих знань. Цей проект спрямовує на збір інформації про вплив хімічних факторів на навколишнє середовище та здоровя людини, аналіз цієї проблеми та  узагальнення зібраних фактів.

Останнім часом кількість обдарованих дітей зменшилась. А може їм просто не цікаво вчитися? Адже тривалий час програми й методика орієнтувалися на «середнього» учня. Тому відмінниками в основному є «середняки». Ця проблема постає зараз перед усіма вчителями.  Різнорівневі завдання, підготовлені учителем, розраховані на реалізацію можливостей обдарованого учня.

Враховуючи три типи пізнавальної діяльності учнів, відповідно трьох типів розробляю завдання: 1) репродуктивні (копіюючі); 2) частково-пошукові (евристичні) та 3) дослідницькі. Основною вимогою до завдань І типу є виконати ту чи іншу дію за зразком . Але такі завдання не повинні переважати, оскільки можуть стати гальмом у розвитку учня. Завданнями ІІ типу є поширені в моїй практиці вправи, що ґрунтуються на знанні генетичного взаємозв’язку і властивостей речовин, зокрема, написати рівняння реакцій за схемою : С → СО2 → СО3 →СаСО3  → СО2 , а також задачі, які заставляють учнів думати.

До ІІІ типу завдань належать експериментальні, розрахункові ускладнені задачі та творчі завдання. Наприклад, за допомогою яких хімічних реакцій можна розпізнати речовини: сульфат цинку, сульфат амонію, сульфат натрію, що містяться у пробірках без етикеток. Скласти план розпізнавання речовин та відповідні рівняння реакцій. Або, довести за допомогою реакцій обміну склад хлориду амонію. Перед роботою обов’язково проводжу інструктаж з техніки безпеки.  Для досягнення високого (творчого) рівня, який характеризується засвоєнням не лише суттєвих ознак поняття, та здатністю їх використовувати не тільки у знайомих, а й у нестандартних ситуаціях, учень має виявляти особливі творчі здібності, оцінювати життєві явища і факти, вміти самостійно отримувати знання, переконливо аргументувати власну життєву позицію.

Найчастіше нові покоління дітей вимагають нових форм подання навчального матеріалу. Одна з таких форм – мультимедійна презентація, яка забезпечує наочність і краще запам’ятовування матеріалу. Застосовуючи мультимедійні презентації, можна компенсувати відсутність у підручниках матеріалів, в яких відображено сучасні наукові досягнення. Для учнів комп’ютер – це інструмент самостійного опрацювання навчальної інформації, самоорганізації навчання та оцінювання своїх досягнень. Робота з комп’ютером забезпечує індивідуальний підхід до навчання, міжпредметні зв’язки, розвиває комп’ютерну писемність і культуру учня. Так під час практичної роботи в 9 кл «Розв’язування експериментальних задач», внаслідок відсутності деяких реактивів, проводимо цю роботу віртуально: всі досліди учні можуть побачити на комп’ютері, який і оцінює знання учнів. Для здійснення контролю знань використовую тематичні тести з компакт- дисків. У звязку з підготовкою до ЗНО останнім часом особливу увагу надаю використанню тестових технологій на всіх етапах вивчення теми.

Забезпечити вивчення хімії лише засобами урочної частини неможливо. Важливо продовжувати і закріплювати це формою позакласної та виховної роботи. Через те багато часу проводжу з учнями, які цікавляться хімією і хочуть більше знати, в кабінеті хімії після уроків, на консультаціях, просто на перерві. Учні нашої школи майже завжди вибирають предмети хімії і біології на ЗНО, тому стараюся більше уваги приділити саме тим учням.  Стараюся також здібних дітей  підготувати до шкільних та районних олімпіад з хімії. Учні нашої школи неодноразово займали призові місця на районних олімпіадах, хоча останнім часом їх кількість зменшилась.

Часто з учнями проводимо цікаві вечори, конкурси, змагання. Всі були в захопленні від проведення гри «Кращий знавець хімії» між учасниками  8 - 9 класів, а також «Поле чудес» в 9 класі. Вечір цікавої хімії провели учні 10 класу, а турнір «Юних хіміків» був проведений між учнями 9-10 класів. Саме такі вечори та конкурси допомагають учням усвідомити важливість хімії як науки і зацікавити дітей до навчання.

У світовій педагогічній практиці існує багато методик ефективного навчання. Але всі вони так чи інакше – це нова комбінація старих елементів, бо вся музика людства – це поєднання семи нот, всі кольори навколо нас – це поєднання трьох основних, а мільйони білків – комбінація 20 амінокислот. Отже, сучасний урок – це мистецтво поєднання методик та прийомів, які дають учителю змогу відкрити учневі самого себе і самореалізуватися.

Таким чином, поєднання всіх типів уроків, форм роботи, заохочує учнів застосовувати навички, пов’язані з аналізом фактів, сприяє виробленню власної життєвої позиції, яку в цілому можна назвати «пошуком правди».

 

 

 

 
 
Яндекс.Метрика