Сучасниі інноваційні педагогічні технології - ОПИС ДОСВІДУ

Тема

«РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ»

Коссе Олександра Степанівна, директор,

учитель української мови та літератури

Гранітненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Тельманівської районної ради Донецької області

АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСВІДУ

Невміння використати таке

природжене багатство, як здатність

до творчості, чи то через незнання,

що вона є, чи через байдужість або

острах видатися смішнимце є не

просто марнотратство, це зрада

самого себе.

Масатомі Йошимура

Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті визначила, що головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості.

Життя висунуло суспільний запит на виховання творчої особистості, здатної, на відміну від людини – виконавця, самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі нестандартні рішення. Але психологи констатують, що випускники шкіл, які приходять на виробництво, ще не здатні самостійно розв’язувати проблеми, не можуть мислити діалектично, системно, легко переходити від одного виду діяльності до іншого. Їм бракує творчої уяви, ініціативи, винахідливості.

Такий стан справ потребує якісно нового підходу до підготовки молоді до життя. Орієнтиром змісту освіти є робота на особистість.

Розкрити природні здібності, знайти своє місце в житті, ставити значущі цілі і досягати їх дозволяє творча діяльність. Ранній початок занять з розвитку творчих здібностей робить усе подальше навчання в школі усвідомленим, вибір фахового шляху невипадковим, обдуманим, виробляє потребу у творчій і дослідницькій роботі. Усвідомлене цілеспрямоване використання свого творчого мислення дає можливість особистості досягти бажаного результату, самореалізуватися.

Творча особистістьце індивід, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального. Для творчої особистості творча діяльність є життєвою потребою, а творчий стиль поведінки – найбільш характерний. Головним показником творчої особистості, її найголовнішою ознакою вважають наявність творчих здібностей, які розглядаються як індивідуально-психологічні здібності людини, що відповідають вимогам творчої діяльності і є умовою її успішного виконання. Творчі здібності пов’язані із створенням нового, оригінального продукту, з пошуком нових засобів діяльності і є умовою її успішного виконання.

Тому тема досвіду «Організація творчої діяльності учнів».

НАУКОВО - ТЕОРЕТИЧНА БАЗА

Визначено поняття творчої особистості у філософській, педагогічний та психологічній літератури приділяється багато уваги (В.І.Андреєв, Д.Б.Богоявленська, Р.М.Грановська, А.З.Зак, В.А.Кан-Калик, Н.В.Кичук, Н.В.Кузьмина, А.Н.Лук, С.О.Сисоєва, В.А.Цапок та інші).

Н.В.Кичук визначає творчу особистість через її інтелектуальну активність, творче мислення та творчий потенціал.

У психолого-педагогічній літературі поряд із терміном «творча особистість» трапляється термін «креативна особистість».

Найбільш вдалий підхід до цього визначення запропонувала С.О.Сисоєва. під креативною особистістю слід розуміти таку, яка має внутрішні передумови (особистісні утворення, нейрофізіологічні задатки), що забезпечують її творчу активність, тобто нестимульовану ззовні пошукову та перетворювальну діяльність.

На думку філософів та вчених кожна людина повинна вдосконалювати навички творчого мислення та керувати ними, щоб повністю використати можливості процесу творчості.

ТЕХНОЛОГІЧНЕ ПІДГРУНТЯ

Розвиток творчої особистості потребує впровадження нових дидактико-методичних засобів, що допомагають моделювати навчально-виховний процес, виходячи із поставленої мети.

У своїй педагогічній практиці використовую такі технології, які сприяють формуванню творчої особистості:

· технологія створення психологічних умов підготовки школярів до творчої діяльності;

· технологія використання на уроці навчальних і навчально творчих завдань;

· технологія формування продуктивної пізнавальної атмосфери.

Як засвідчує досвід роботи, дані педагогічні технології сприяють

формуванню творчої особистості, діяльність, якої відрізняється новизною, неповторністю, оригінальністю, для якої потреба в творчості є життєвою потребою, а творчий стиль діяльності – найбільш характерним.

СУТНІСТЬ ДОСВІДУ

Педагогічна ідея – це повітря, у якому розправляє крила педагогічна творчість.

В.Сухомлинський

Провідна авторська ідея: формування творчої особистості учня завдяки цілісній системі організації діяльності учнів на уроках української мови і літератури.

Мета: забезпечити творчу активність учня.

Проблема школи, її головне завдання – формувати цільові мотиви, що дають змогу прищеплювати навички, завдяки яким людина самостійно керуватиме своєю пізнавальною активністю. Треба, щоб учні оволоділи цією технологією. Як показують дослідження, лише у 13% учнів формуються цільові установки на виявлення нового, раніше невідомого, а в решти – на механічне запам’ятовування текстів. Щоб вирішити цю проблему, організовується робота.

· правильне формулювання цільової настанови(відзначати, перелічувати факти, все, що підлягає засвоєнню; давати загальне уявлення про тему, яку потрібно вивчити; звертати увагу на новизну виучуваного матеріалу; приділяти увагу критиці, критичному ставленню до підручника; робити прогнозування);

· активізація контролю за сприйняттям (незрозуміле, суперечливе, неправильне);

· підвищення темпу уявних операцій, (звертати увагу на глибину та чіткість їх усвідомлення, на зорове уявлення, вилучення головного прогнозування прочитаного, установлення причинно-наслідкових зв’язків).

Позитивний результат дає дотримання принципів навчально-виховного процесу, які, в свою чергу, сприяють формуванню творчих здібностей учнів. Серед них можна назвати:

- принцип розвитку, який припускає врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів;

- принцип самодіяльності, що має на меті діяльний підхід, коли учні відчувають себе співучасниками навчального процесу, а ідеї вчителя повністю оволодівають ними;

- принцип самоорганізації, який повинен бути добре відпрацьований учителем.

Місце вчителя на кожному етапі уроку, його діяльність характеризується словами: навчає, спрямовує, допомагає.

Не менш важливе місце в розвитку дитини посідають здібності, які забезпечують продуктивність праці з розвиваються такі здібності учнів:

- проблемне бачення;

- здібності до висування гіпотез, оригінальних ідей;

- здатність до виявлення протиріч;

- уміння аналізувати, інтегрувати, синтезувати інформацію ;

- пошуково-перетворювальний стиль мислення;

- здатність до міжособистісного спілкування;

- здатність до дослідницької діяльності;

- дивергентність мислення;

Дивергентність мислення учня можна долучити до психічних процесів. Дивергентне мислення – це такий тип пошуково-проблемного стилю мислення, який характеризується швидкістю, гнучкістю, оригінальністю.

Саме дивергентність мислення і його точність забезпечують успіх дитини в самостійному процесі творчості, який характеризується трьома взаємозумовленими чинниками:

- учень ставить завдання і вишукує потрібну інформацію;

- учень розглядає завдання з різних боків;

- учень доводить почату роботу до логічного завершення.

Враховується, що кожен учень – неповторна індивідуальність, і тому вона характеризується своїм унікальним набором перелічених вище якостей. Постійно стимулюється розвиток забраклих у дитини здібностей – рис, які сприяють успішній творчій діяльності. При цьому велике значення надається діагностичній діяльності. Типовий критерій оцінки рівня творчої діяльності учнів є таким:

ініціатива,

активність,

впевненість у своїх силах та здібностях,

нестандартні дії,

вміння довести справу до кінця,

потяг до самостійної роботи;

логіка мислення;

імпровізація.

Поняття обдарованості і творчості взаємопов’язані: спрямованість на творчість є виразною ознакою обдарованості, а обдарованість завжди виявляє себе в певній сфері творчої діяльності. Сутність і специфіка творчості узагальнено відображається двома ознаками: перетворення явищ, речей, процесів діяльності або їх образів, новизна, оригінальність ідей. Стосовно учнівської творчості, новизна продукту діяльності може мати не тільки об’єктний, а й суб’єктний характер.

Творчо обдарована дитини, за даними світової психології, виявляє себе найбільш виразно в академічній, інтелектуальній, руховій, комунікативній, художній сферах діяльності.

Розбудова внутрішніх передумов, які забезпечують творчу активність учня, здійснюється завдяки таким чинникам:

1. формування нового педагогічного мислення вчителя;

2. глибоке вивчення особистісних творчих можливостей учнів та оцінка їх сформованості;

3. вдосконалення навчально-виховного процесу через:

- реалізація психологічних аспектів засвоєння знань;

- задоволення навчальних потреб учнів;

- проблемно-діалогічний підхід;

- інформаційні технології, нестандартні уроки тощо.

Визначення учня головною дійовою фігурою навчально-виховного процесу, реалізація проблем творчого розвитку особистості потребують розробки педагогічних технологій, метою яких є не накопичення знань та вмінь, а постійне збагачення творчим досвідом і формування механізму самоорганізації кожного учня.

У науці й досі дискутується проблема, чи можна навчитися творчості, творчого мислення. Досвід педагогічної діяльності дає змогу позитивно відповідати на це питання. Головна мета навчально-виховного процесу – подолання відчуження учня від довкілля та надання йому можливості самому активно освоювати його. Тільки в процесі самостійної діяльності учнів можуть бути сформовані навички безперервного інтелектуального саморозвитку. На кожному році учні повинні заглиблюватись в атмосферу творчості, пошуку нового, піддавати сумнівам сталі істини.

Створення такої атмосфери – справа складна, але необхідна. В педагогічній літературі існують різні поняття: „педагогічне середовище пізнання”, „середовище продуктивного пізнання”, „середовище учіння”. Оптимальна думка, що це середовище взаємодії інформаційного, психологічного, пізнавального, педагогічного. Завдяки збалансованості функцій того, хто навчає, і того, хто навчається, і створюються комфортні умови для творчого розвитку дитини.

Реформування освіти передбачає відновлення змісту навчання з орієнтацією на „ключові компетентності”, оволодіння якими дозволяє учням вирішити різні проблеми в професійному, соціальному, повсякденному житті.

На уроках української мови і літератури формується пізнавальна, особистісна, самоосвітня, соціальна компетентності. Особлива увага звертається на розвиток творчої компетентності. До творчої компетентності, згідно з концепцією креативності як універсальної творчої здібності Дж.Гільфорда, відноситься:

- здатність до виявлення і постановки проблем;

- здатність до висловлювання великого числа ідей;

- гнучкість – здатність до висловлювання різноманітних ідей;

- оригінальність – здатність відповідати на нестандартні питання;

- здатність удосконалити об’єкт, додаючи деталі;

- здатність вирішувати проблеми, тобто до аналізу і синтезу.

При організації навчально-виховного процесу враховуються такі складові творчої активності особистості:

- допитливість, творча зацікавленість характеризують стійку потребу особистості в знаннях, в оволодінні новими способами діяльності, виявляються в цікавості розуму, прагненні глибше пізнати те, що знову спостерігається або аналізується, а також у постановці питань;

- почуття захопленості, емоційний підйом, радість відкриття, винаходи;

- характеризують найбільше типові емоційні надбання особистості у творчій діяльності;

- прагнення до творчих досягнень виявляється в бажанні і прагненні особистості щонайкраще виконати творче завдання у кожній новій ситуації, це прагнення не зупинятися на досягнутому, а йти далі;

- прагнення до лідерства виявляється у творчій діяльності, в ініціативі і прагненні особистості виконувати роль керівника у процесі колективних видів діяльності;

- прагнення до одержання високої оцінки своєї роботи, визнання успіху у творчій діяльності характеризується ступенем значущості для особистості оцінки результату;

- почуття обов’язку, відповідальності під час виконання творчих завдань характеризується тим, наскільки учень здатний ефективно розв’язати протиріччя між особистими і суспільними інтересами;

- особисту значущість творчої діяльності характеризують спрямованість учня, його установки, місце творчої діяльності в системі ціннісних орієнтацій особистості;

прагнення до самоосвіти, саморозвитку творчих здібностей характеризуються сукупністю внутрішніх спонукань, установок особистості, спрямованих на розвиток її творчих здібностей на основі цілеспрямованої, розвиваються такі творчі вміння учнів:

- аналізувати проблемні ситуації;

- формувати гіпотези, ставити близькі та дальні цілі;

- самостійно робити узагальнюючі висновки, виділяти головне у прочитаному;

- самостійно конструювати об’єкти із знайомих елементів на основі загальних вказівок;

- знаходити нестандартні рішення проблеми;

- бачити і формувати проблему;

- формувати задачу та мету;

- відшуковувати швидко потрібну інформацію;

- бачити конкретні ситуації;

- не дотримуватися постійно обраної позиції на проблему;

- розв’язувати проблеми, в яких немає кінцевих цілей і шляхів їх досягнення;

- виділяти мовну, літературну проблему з фону;

- здійснювати перспективне планування;

- приймати рішення;

- прогнозувати та передбачати.

Показниками творчої активності учнів на уроках української мови і літератури є:

- наявність у творчій діяльності ціннісних життєвих орієнтирів, соціальна спрямованість учнів на засвоєння знань, умінь, навичок з мови та літератури;

- потреба в знаннях;

- інтерес до самого процесу освіти, самостійність, відповідальність, творчий підхід до розв’язання мовних явищ, літературних проблем, прагнення знайти „свій” підхід до нового завдання, прояв ініціативи в процесі навчання;

- володіння засобами творчої діяльності, уміння самостійно мислити, виділяти головне, аналізувати, повідомляти;

- прагнення до поглиблення і розширення знань і способів їх засвоєння, використання додаткових джерел інформації, самоосвіта;

- уміння застосовувати на практиці засвоєні знання для рішення поставленого завдання й одержання нових знань;

- бажання ділитися своїми знаннями і досвідом з іншими учнями, допомагати їм в організації власної творчої діяльності;

- активна участь в позаурочній творчій діяльності.

Творча особистість – це не тільки учні, що потенційно володіють здібностями до творчості, але й ті, хто проявляє себе в систематичній творчій діяльності. Враховуючи це, розроблено модель творчої особистості. На кожному уроці, в позаурочній діяльності створюються умови, за яких ця модель може бути реалізована.

Модель творчої особистості

- Учень має стійку потребу в знаннях, прагне глибше пізнати мовні та літературні явища. Творча діяльність має особисте значення. Прагне виконувати різноманітні завдання творчого характеру, шукати неординарні рішення при розгляданні мовних явищ, літературних проблем, бажає досягти успіхів у нових ситуаціях, приділяє багато уваги саморозвитку.

- Учень має „тонке чуття мови”, „мовний смак”, „образність”, вміє виразно читати, „відшліфовує слово”.

- Учень вміє переносити набутий чуттєво-мовленнєвий досвід у реальне життя(свідоме володіння виражальними засобами мови, вміння будувати емоційно забарвлене розгорнуте зв’язне висловлювання у різних формах, типах, стилях відповідно до ситуації мовлення).

- Учень здатний глибоко і цілісно сприймати словесний образ, виражати до нього ставлення, узагальнювати, аргументувати оціночні судження.

- Учень уміє мислити самостійно, критично, гнучко, оригінально.

- Для творчої самореалізації учень навчається впродовж життя і в першу чергу розвиває свої творчі вміння.

Для реалізації моделі творчої особистості використовується весь освітній простір школи, а саме: забезпечення високого рівня знань, участь у творчих конкурсах, пізнавальних турнірах, олімпіадах, науково-дослідницьких проектах, громадських акціях.

„Стартовим майданчиком” успішного навчання та формування творчої особистості є наявність трьох складових інтелектуальної діяльності, спрямованої на засвоєння чогось принципово нового:

1. високого рівня сформованості елементарних пізнавальних процесів;

2. високого рівня активного мислення;

3. високого рівня організованості та цілеспрямованості пізнавальних процесів.

Це досягається за допомогою внутрішнього плану дій: планування, аналізу, рефлексій.

Спрямовується розвиток учнів за напрямами:

а) учень пізнає, сприймає та засвоює довкілля;

б) учень впливає на довкілля;

в) учень набуває здатності до орієнтації та самоорієнтації, у школярів формується особистий підхід до явищ, середовища, вчинків, а знання стають практично спрямованими.

При цьому виховується культ знань, застосовуючи широку інформованість, тому що розвиток особи породжує незалежність, свободомислення.

Спочатку відбувається оволодіння вчителем моделлю продуктивного пізнання і потім – впровадження її в педагогічній діяльності, пізніше її може бути покладено в основу розвитку творчого потенціалу учнів.

При цьому важливо усвідомити зміст та значення кожної ланки моделі, бо за цим алгоритмом проходить пізнання:

а) пізнання – знайомство з ідеєю, проблемою;

б) сприйняття – зіставлення нового зі своїм досвідом, переробка

інформації;

в) засвоєння – зіставлення власного досвіду, з досвідом довкілля,

встановлення причинно-наслідкових зв’язків, перегляд

нагромадженого, наявних засобів, методів, бажання вдосконалити

те, що вже існує;

г) вплив – вибір засобів, методів нової дії, реалізація, порівняння

результатів особистісного впливу.

Важливим є опанування вміннями повсякчас ставити учня в такі умови, коли він самостійно прийме рішення.

У центрі уваги перебуває не середній учень, а кожен школяр як особистість у своїй унікальності. Навчання орієнтується на учня, який свідомо ставиться до всіляких засобів пізнання.

Розвиток творчої особистості потребує впровадження нових дидактично-методичних засобів, що допомагають моделювати уроки української мови і літератури, виходячи із поставленої мети.

АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСВІДУ

 

Відомо, що працю вчителя вінчають здобутки учнів. За останні три роки можна відзначити значні успіхи учнів Гранітненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів в мовно-літературних конкурсах.

Вони – переможці і призери ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості «Об’єднаємося ж, брати мої…», Міжнародного мовно-літературного конкурсу ім..Тараса Шевченка, обласного конкурсу «Пам'ять серця», конкурсу дитячої творчості в рамках всеукраїнської акції «Охорона праці очима дітей», у 2012-2013 році учениця 7-Б класу Набок Вікторія стала переможцем ІІІ(обласного) етапу ІІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка, Тахтамірова Марія, учениця 5 класу переможець ІІІ етапу Регіонального конкурсу «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу «у номінації «За творчий потенціал».

 
 
Яндекс.Метрика