Розвиток творчого потенціалу педагогів

Дата: 2014-03-01. Время: 06:57:41.
Автор: Пилипчук Ольга Фёдоровна.
Место работы: Заведующий метод кабинета.

Розвиток творчого потенціалу педагогів початкової освіти  в системі  методичної роботи.

 

 ( дослідження умов розвитку педагогічної творчості вчителя, та ролі методичних служб  щодо цього питання)

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови і механізми, що забезпечують формування та  стимулювання активності і творчості педагога. Створення сприятливих умов для самореалізації, самоствердження, саморозвитку кожного педагога початкової ланки в процесі включення його в різноманітну змістовну індивідуальну та колективну діяльність.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:

1) з’ясувати стан досліджуваної проблеми у педагогічній теорії та професійній практиці діяльності педагога  початкової школи

2) визначити і обґрунтувати суть, зміст і функції   педагогічної творчості

3) виявити рівні сформованості та показники активності і творчості педагога 

4) розробити і апробувати технологію формування активності і творчості педагога

 

5) виявлення і розвиток творчого потенціалу особистості вчителі з урахуванням його можливостей;формування компетентності у сфері інноваційної діяльності;

6)  підвищення рівня управлінської компетентності

Об’єкт дослідження – процес формування активності і творчості педагога початкової ланки навчальних закладів в системі післядипломної освіти.

Предмет дослідження – психолого-педагогічні умови та механізм формування    творчості педагога початкової ланки навчальних закладів; діагностика рівня розвитку компетенцій вчителі, методичний супровід вчителя в процесі формування компетентностей у формі річного кола супроводу, реалізація програм діяльності колективу та індивідуальних програм саморозвитку педагогів.

Гіпотеза дослідження - ефективність формування творчого потенціалу педагогів  початкової школи   значно підвищиться, якщо в навчально-виховному  процесі використати технологію, в якій кожен з етапів (мотиваційний, репродуктивно-творчий,  рефлексивно-оцінювальний) передбачає, як діяти в ситуації (цілеспрямовано, за планом), які методи навчання обрати (репродуктивні, реконструктивні, творчі), який спосіб (спілкування, впливу) доцільний у даних умовах. Функціонування технології можливе за наявності таких педагогічних умов: усвідомлення педагогами значущості рефлексії та сутності рефлексивної культури, включеності педагогів у рефлексивну діяльність.

Актуальність дослідження визначається:

ØСучасними тенденціями розвитку суспільства

ØЗростаючою роллю освіти та необхідністю забезпечити її випереджальне значення для розвитку суспільства

ØСучасними тенденціями розвитку системи освіти

ØНеобхідністю запровадження інноваційних підходів у навчально-виховний процес

ВСТУП

Вчитель - це людина, яка навчається все життя,

тільки в цьому випадку він отримує право навчати.

Лизинский В. М.

Хто думає про науку, той любить її,

а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися

.

Г.С. Сковорода

Державна політика в галузі освіти визначається Законом України „ Про освіту”, Національною доктриною та Державною національною програмою „Освіта”, „Україна ХХІ століття”.

         Держава очікує від усіх, хто пов’язаний з освітньою діяльністю, подальшого удосконалення учительської праці, створення умов для максимальної індивідуалізації навчального процесу.

         Дивовижно розмаїтий, багатовимірний і щедрий у невичерпному джерелі любові до дітей творчий талант педагога. Через його діяльність реалізується і державна політика, спрямована на зміцнення інтелектуального та духовного потенціалу нації, і формується особистість, світ якої відбивається у веселках незрівнянного блиску своєї неповторності.  

Перехід від індустріального до інформаційно-технологічного суспільства зумовлює необхідність перебудови всієї системи освіти, змінює освітні потреби щодо підготовки й розвитку сучасного спеціаліста, мобільність якого залежить від володіння інформацією та здатності до обміну нею, комунікативності, самостійного набуття необхідних для професійної діяльності знань, умінь, навичок. З урахуванням світового досвіду й потреб розвитку української школи набули іншого тлумачення і основні ролі та принципи, вектори діяльності педагогічних працівників. Вимоги, запропоновані до вчителів відповідно до стандартів професійно-педагогічної освіти, містять інноваційні компоненти на основі компетеннісно-орієнтованого підходу. Виклики суспільства й освіти спрямовують педагога на постійний пошук шляхів удосконалення навчально-виховного процесу, передбачають наступність між допрофільним і профільним етапами навчання.

Школі потрібен учитель, котрий працює у форматі творчих шукань, що ґрунтуються на здобутках традиційної методики й включають інноваційні елементи, педагог, самомотивований не на репродукцію, а не експеримент, дослідження, новаторство. Сучасний педагог – фундаментально освічена людина, здатна гнучко перебудовувати напрям і зміст своєї професійної діяльності, яка самостійно працює над власним розвитком, підвищенням освітнього й культурного рівнів, уміє самостійно набувати необхідних для професійної діяльності знань, умінь і навичок, критично мислить, володіє стійкою системою мотивів і потреб соціалізації, здатна активно й творчо діяти. Він повинен уміти сам і навчити учнів творчо засвоювати знання і застосовувати їх в конкретних навчальних і життєвих ситуаціях, критично осмислювати здобуту інформацію, оволодіти вміннями й навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки,  педагог-професіонал,  орієнтований на розвиток людських здібностей, а не тільки на трансляцію знань, умінь і  навиків, такий, що вміє на практиці  працювати з освітніми процесами, будувати розвиваючі освітні ситуації, а не просто ставити і вирішувати дидактичні задачі, такий, що дійсно є реальним суб’єктом педагогічної діяльності. Це має бути педагог нового типу, здатний швидко реагувати на суспільні зміни, що відбуваються, коректувати власну професійну діяльність у напрямі співвідношення соціальних вимог. Він має бути, перш за все, професіоналом в області педагогічної діяльності, на відміну від спеціалістів вузьких предметних областей, ціленаправлено здійснювати загальну освіту і розвиток вихованців, здатний до проектування власної діяльності, її змін та вдосконалення. Характерною особливістю його професійної свідомості має бути зосередженість мислення на педагогічних проблемах, бачення педагогічного процесу як цілісного явища, центральне місце в якому належить особистості дитини.

В реальному житті відбувається наступне: перебудова зовнішнього і внутрішнього простору освітніх систем стала такою потужною, що педагог в потоці інформаційного буму не може, не встигає і не вміє адекватно  оцінити, проаналізувати та відрефлексувати, які інновації є ефективними.  В більшості випадків відбувається механічне та формальне впровадження в практику роботи нововведень, які приносить тимчасові результати й зміни, а потім щезають, поступаючись наступним новаціям.

У таких умовах назріла необхідність консолідувати зусилля методичних служб різного рівня – від обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, районно-міських методичних  центрів до методичних  служб навчальних закладів   задля вироблення механізму формування у педагогів здатності не тільки накопичувати знання, досвід й навички, а й виховувати звичку й вміння розуміти власний внутрішній світ і сутність взаємодії з іншими людьми, критично аналізувати та осмислювати власну діяльність, бути спроможними  вибудовувати стиль спілкування з дітьми у новому форматі, адекватно оцінювати новітні технології і бути до них готовими, вміння творчо підійти до різноманітних технологій та застосувати іх , отримуючи найбільший ефект.

Це вимагає  корекції діяльності методичних служб у напрямку розкриття та розвитку інноваційного потенціалу вихователя (здатності проектувати й  моделювати розвиток освіти в конкретних формах, у практичній діяльності), стимулювання педагогів до творчого осмислення інноваційних ідей, удосконалення  педагогічної майстерності.

Новим орієнтиром у діяльності методичних служб має стати не стільки процес інформування педагогів про наукові досягнення та досвід інноваційної практики,  скільки організація інноваційної діяльності самих педагогів шляхом самоосвіти, самоорганізації й саморозвитку через опанування новими компетенціями. Надзвичайно важливим у цьому аспекті є навчання  вчителів   поетапному плануванню власної інноваційної діяльності на основі конкретизації завдань реалізації кожного етапу, визначення змісту й очікуваних результатів у відповідності до загальної мети здійснюваної роботи.

З огляду на зазначені проблеми актуальним стає питання формування рефлексивної культури, розвитку творчого потенціалу    педагогів  початкової ланки навчальних закладів.

Вивчення досвіду професійної діяльності педагогів  шкіл  показує, що реальна практика майже позбавлена процесу рефлексії. Педагоги  не володіють   навичками cамоаналізу професійної діяльності, відчувають дефіцит супроводу рефлексії в процесі професійного самоудосконалення, залежні або від зовнішніх вимог, або від низького рівня власної педагогічної культури.  

Виходячи з вищесказаного, нам представляється актуальним вивчення умов  розвитку творчого потенціалу вчителів початкової школи, впливу  вчителя на розвиток творчого потенціалу школярів,  що  зумовлює вибір теми дослідження «Розвиток творчого потенціалу педагогів початкової освіти  в системі  методичної роботи».

Полную версию можно скачать со странице ссылок.

Просмотров этой странички: 6462

Новости



Дата: 2017-07-22 14:36:24
Захоронение останков бойцов с отданием воинских и гражданских почестей на мемориале д. Мясной Бор
Стало известно о том, что в ходе поисковых работ в местах бывших боев Великой Отечественной войны обнаружены останки еще одного нашего земляка – уроженца д. Арабоси Урмарского района, красноармейца 1256-го стрелкового полка 378-ой стрелковой ди....

Дата: 2017-07-21 18:22:41
Обзор новостей министерства образования Луганской Народной Республики 21 июля 2010г.
Представляем обзор новостей министерства образования Луганской Народной Республики. ПРОИЗВОДСТВЕННАЯ ПРАКТИКА СТУДЕНТОВ ЛНУ ИМ. В. ДАЛЯ – ПЕРВЫЙ ЭТАП НА ПУТИ К УСПЕШНОМУ ТРУДОУСТРОЙСТВУ В Луганском национальном университете имени Владимира Дал....

Дата: 2017-07-20 15:49:36
В селе Новое Солкушино Наурского района Детский сад №5 «Радуга» тесно взаимодействует с местной СОШ
На сегодняшний день составлен план работы и заключен договор о сотрудничестве на текущий год. В его рамках планируются совместные праздники, взаимопосещения занятий, уроков, педсоветы и консультации. По словам сотрудников дошкольного учреждения, дан....

Дата: 2017-07-19 21:29:26
Кабмин Украины утвердил новый порядок государственной аттестации научных учреждений
Отныне оценивать результаты деятельности научных учреждений будут не Министерства и Президиума академий наук, а независимые экспертные группы. Если окажется, что учреждение работает неэффективно, ее должны будут реорганизовать или ликвидировать, и на....

Дата: 2017-07-18 11:50:52
В дополнительном образовании республики Тува проводится Персонифицированное финансирование.
В Туве в рамках реализации приоритетного проекта «Дополнительное образование для детей Республики Тыва» в качестве эксперимента планируется введение системы персонифицированного финансирования дополнительного образования детей. В настоящ....

Дата: 2017-07-17 19:18:22
Рекомендации по созданию авторских программ.
Рекомендации по созданию авторских программ. Скоро отпуска учителей заканчиваются, подходит время пред подготовки к новому учебному году. И мы опубликовали рекомендации по созданию авторских программ. Возможно комуто будет полезно. В публикациии ....

Другие новости...
Методики автора сайта

Warning: mysql_fetch_array() expects parameter 1 to be resource, boolean given in /home/p298377/public_html/awqust.com/navigaciya/navia.php on line 3
()

Warning: mysql_fetch_array() expects parameter 1 to be resource, boolean given in /home/p298377/public_html/awqust.com/navigaciya/navia.php on line 15