Форми роботи районного методичного об\'єднання

Дата: 2010-02-28. Время: 18:46:00.
Автор: Пилипчук О.Ф..
Место работы: методист РМК.

Форми роботи районного
методичного об'єднання за видами
педагогічної діяльності.

 

Виступ на інструктивній нараді керівників МО

Пилипчук О.Ф.


    Розвиток системи освіти району можливий лише за умови постійного вдосконалення педагогічної діяльності керівників, педагогів, вихователів освітніх установ. У зв’язку з цим у сучасних умовах підвищується значимість районної методичної служби. Зміни у змісті освіти, практична реалізація особистісно – орієнтованого навчання, впровадження в навчальний процес сучасних педагогічних технологій, наявність варіативних програм, підручників, навчально-методичних комплектів, інноваційні процеси в освіті – все це вимагає від методичної служби адаптації до змін у системі освіти, зміну підходів до визначення функцій.
    Районний методичний кабінет, плануючи роботу з кадрами, завжди виходить із проблем сьогодення, орієнтується на обласні напрямки, створює свій „вектор просування”.
    Визначення й планування методичної „теми-мети" науково-методичної роботи є підґрунтям для утворення єдиного змісту підвищення ефективності діяльності педагогічних колективів, реалізація якого зумовлює запровадження найрізноманітніших форм проведення занять і методичних заходів: повсякденна професійно-педагогічна діяльність, предметно-педагогічна діяльність, обмін досвідом роботи, наукова конференція, узагальнення системи творчої діяльності членів РМО, семінари, організація роботи творчої групи вчителів, мобільний майстер-клас, педагогічна майстерня, організація роботи з обдарованими учнями, школа прогресивного педагогічного досвіду, школа молодого педагога, методичний бенефіс, методична панорама, методичний дискусійний клуб, методична олімпіада-конкурс, методичний брейн-ринг, педагогічні гостини, захист планів методичних об'єднань, рольова гра, педагогічний клуб, методична оперативна нарада, психолого-педагогічний семінар, віртуальне методичне об'єднання. Розглянемо їх докладніше.
Основний вид діяльності, який є метою, засобом і кінцевим результатом роботи РМО, - повсякденна професійно-педагогічна діяльність. По-перше, тому, що вона інтегрує в собі всі інші її види, проявляючи рівень якості роботи РМО і можливості кожного її учасника. По-друге, як центр системи методичної роботи (вивчення, аналіз, оцінка і корекція роботи методичного об'єднання), повсякденна професійно-педаґогічна діяльність виступає сферою застосування всіх інших видів діяльності на практиці. По-третє, саме здійснення цієї діяльності викликає необхідність в інших її видах, включаючи і самоосвіту. . Сутність систематичної самоосвіти полягає не тільки і не стільки в ретельній підготовці до кожного конкретного заняття, що є професійним обов'язком учителя взагалі, а є фактором розвитку професійно-педагогічної культури вчителя, бо спрямована на поглиблення знань основ фізіології, психології, філософії, педагогіки, методики і спеціальних знань з предмета своєї педагогічної діяльності. Це можливо, якщо самоосвіта буде працювати на випередження, на перспективу, вливатися в систему науково організованої творчої взаємодії в РМО.
Предметно-педагогічна діяльність — частина кожного з видів педагогічної діяльності як інструментарій, що забезпечує готовність до її здійснення. Вона є з'єднувальною ланкою, яка відповідає за рівень взаємодії всіх видів педагогічної діяльності. Предметно-педагогічна діяльність включає в себе вивчення, проектування і формування нового або відбір із ряду того, що маємо, аналіз результатів і оцінку оптимальності методів чи методик, що використовуються. Предметно-педагогічна діяльність - це пошук методу, способу організації діяльності, найбільш повного пізнання предмета і розкриття творчих можливостей суб'єктів освітньої системи. Специфікою цієї роботи є обмеження її змісту межами конкретного предмета, тоді як результати чітко відслідковуються і проявляються в повсякденній професійно-педагогічній діяльності в усьому різноманітті видів. Очевидно, що організація предметно-педагогічної діяльності посідає одне з важливих місць у системі Р(М)МО, дозволяє збагатити частково-предметний рівень учителя через засвоєння методів навчання, аналізу й співставлення результатів їх використання і розвивати культуру педагогічного мислення. Шлях від окремого до загального і знову до окремого, але на більш високому рівні якості знань та вмінь, відомий із давніх часів як шлях творчого пізнання.
Обмін досвідом роботи має на меті популяризацію і розповсюдження ефективної педагогічної практики, створення психолого-педагогічних стимулів для розвитку творчої діяльності вчителів, збагачення систем педагогічної діяльності нестандартними підходами. Обмін досвідом роботи в РМО передбачає діагностування якості професійно-педагогічної діяльності, аналіз та оцінювання її відповідності задачам і прогресивним тенденціям, а також рівня її продуктивності; виявлення в системі роботи вчителя творчих елементів і проблем, які йому необхідно розв'язати. При цьому в процесі конструктивного діалогу учасників РМО визначається загальне й особливе, те, що несе риси індивідуальності автора досвіду, головне і другорядне, ідею і технологію досвіду. Специфікою цього виду діяльності в РМО є підготовчий етап, що складається з інтенсивної самоосвітньої роботи, яка значно збагачує вчителя новітніми системними знаннями з основ наук, предметно-методичної діяльності, спрямованої на зростання його предметних знань та умінь, і повсякденній професійно-педагогічній діяльності, що слугує основою для формування педагогічної концепції досвіду, показником його успішності й експериментальним майданчиком для апробації нововведень.
Процес обміну досвідом - багатоаспектна робота, яка вимагає від виконавців та учасників високого рівня професіоналізму й етичної культури. Він виявляє ступінь володіння членів РМО всіма складовими структури педагогічної діяльності - пізнавальної, організаційної, комунікативної, розвивальної, творчої. Результат науково- організованого, гуманістичного по духу обміну досвідом роботи. Розвиток здібностей і вмінь самоаналізу, аналізу, перспективного проектування шляхів подальшого саморозвитку кожного учасника РМО та вдосконалення програми діяльності всього методичного об'єднання. Головний підсумок зростання самоповаги, ініціативи, віри в себе, бажання використовувати нові підходи в педагогічній діяльності.
Наукова конференція.   Організація конференцій як один із видів діяльності РМО має на меті:
- наукою обґрунтувати реально існуючу ефективну творчу педагогічну практику;
- виявити та обґрунтувати новаторські ідеї, гіпотези, концептуальні положення, які вимагають апробації на практиці;
- популяризувати та розповсюджувати науково обґрунтовані та апробовані результати творчої діяльності вчителів;
- стимулювати широке коло вчителів на науково-організований пошук, активізувати пізнавальну, конструктивну діяльність учасників РМО. Інтегративний характер, взаємодія науки та педагогічної практики складають специфіку цього виду діяльності РМО. Структура його складається з трьох циклів:
- підготовчого, у ході якого члени РМО проводять рефлексію досвіду роботи, узагальнюють результати своєї діяльності. Найбільш інтенсивно в цей період проводиться самоосвітня робота;
- репрезентативного, який надає можливість членам методичного об'єднання „захищати" і отримувати експертну оцінку своєї педагогічної діяльності. Важливо також і те що в процесі презентації здійснюється накопичування інформації про інші варіанти розв'язання проблеми в науці і в інноваційній практиці;
-аналітико-програмуючого, сутність якого полягає в глибокому аналізі змісту двох попередніх циклів і у визначенні основних напрямів програми роботи РМО над проблемою. Більше того, вдумлива аналітична робота може виявити несподівані ракурси тієї ж проблеми або поставити нові питання, розробку яких слід організувати.
Узагальнення системи творчої діяльності членів РМО. Може здійснюватися за наступними формами: усною, письмовою, комп'ютеризованою та ін. Цей вид роботи не можна ні недооцінювати, ні переоцінювати, оскільки:
- узагальнення системи діяльності вчителя є складовою частиною кожного з вищезазначених видів роботи, без якого неможливо організувати самоосвіту, конференції, науково обґрунтовану творчу діяльність у цілому;
- процес узагальнення сприяє інтенсивному розвитку рефлексивних, аналітичних, проективних умінь;
- розроблене на високому технологічному рівні узагальнення педагогічної системи може служити посібником для широкого кола педагогічних працівників;
- узагальнення системи діяльності, її структурних компонентів, змістових ліній, результатів та виявлення причин успішного розв'язання задач, як і невикористаних резервів у діяльності членів РМО, є показником рівня організації та управління підвищенням кваліфікації в даному РМО.
Узагальнення системи педагогічної діяльності можна вважати основою якості і результативності педагогічного процесу. Ця його особливість потребує неперервного системного тренування в кожному з видів роботи методичного об'єднання, на кожному засіданні. Форми проведення його повинні змінюватись у відповідності до видів та задач засідання, рівня кваліфікації учасників, засобів та технічних можливостей РМО.
Семінари. Цей вид роботи потребує глибокої всебічної підготовки від організаторів та учасників, має яскраво виражений навчальний характер.
Семінар як вид діяльності має реалізовувати такі цілі:
- сприяти розвитку умінь „бачити" проблему як цілісність, структурувати її на необхідні та достатні компоненти (вдачі, питання, акценти, проблеми), відбирати на основі глибокого-вивчення значного за обсягом, варіативного за підходами матеріалу особистісні оптимальні способи розв'язання проблеми, доводити їх адекватність;
- забезпечити умови для зростання культури спілкування, полеміки, дискусії, емоційно-ціннісних відносин, що є дуже важливою справою для педагога;
- обґрунтувати необхідність системного вивчення науково-педагогічної літератури, неперервного підвищення кваліфікації.
Семінар як вид діяльності РМО не може проводитись часто. Він дасть найбільш високий результат у якості введення в розгляд конкретної нової проблеми.
Організація роботи творчої групи вчителів. Нові технології ставлять перед учителем принципово нове завдання: оцінювати не стільки результат, а й сам процес навчання, враховуючи особистісні фактори учнівського колективу. За таких умов важливу роль відіграють мотиваційні фактори навчання. Для підвищення ефективності науково-методичної роботи вчителів, посилення прагнення педагогів розвивати і застосовувати свій творчий потенціал, включатися в пошуки найефективніших шляхів реалізації завдань педагогічної діяльності, виправданою формою роботи є створення творчих груп. Призначення цих мікроколективів полягає в тому, щоб створити науково-методичні умови учасникам РМО для:
- інтенсивного творчого зростання в процесі колективного творчого пошуку;
- успішної реалізації професійних інтересів та потреб;
- формування психолого-педагогічної готовності до творчої педагогічної діяльності;
- забезпечення регіону педагогічними кадрами, здатними до професійного росту і професійної мобільності;
- формування регіонального компонента змісту та методів освіти.
Творчі групи вчителів можуть бути диференційовані за двома напрямами:
- за кінцевим результатом їх діяльності, який планується (засвоєння наукових основ та прогресивної практики або розробки інноваційних варіантів розв'язання проблем РМО);
- за рівнем їх організації (шкільні, районні).
У процес системної науково-організаційної діяльності цих мікроколективів РМО включені і щоденна освітня, і предметно-методична робота, і обмін досвідом, і узагальнення результатів, й інші види підвищення кваліфікації.
Незважаючи на те, що коло учасників цих об'єднань обмежене, результатами їхньої праці можуть користуватися вчителі району та області.
Характерними рисами творчих груп є їх спрямованість на колективну розробку актуальної проблеми (методичної теми), яка забезпечує варіативними методичними засобами те чи інше коло питань освітньої системи.
Етапи роботи творчої групи над методичною темою:
I етап - вивчення науково-педагогічної літератури; створення банку даних; здійснення постійного зв'язку з науковцями;підготовка рекомендацій щодо методичного забезпечення теми;
II етап - розроблення моделі впровадження в практику тих інноваційних форм і методів роботи, які вивчалися; визначення мети творчих пошуків, змісту і напрямів роботи;
IIІ етап - апробація рекомендацій, розроблених творчою групою.
IV етап — поширення набутого й апробованого досвіду;
V етап - узагальнення результатів упровадження інновацій на уроках.

Наслідком роботи творчої групи повинно стати створення і функціонування майстер-класу.
Майстер-клас. Сприяє вивченню і впровадженню в практику інноваційних технологій, поширенню ефективного прогресивного педагогічного досвіду (ЕППД) району .
Керівник РМО, спираючись на банк даних учителів району  , погоджує графік засідання майстер-класів з їх керівниками, якими повинні бути кращі фахівці з предмета.
Педагогічна майстерня. Засідання педагогічної майстерні доцільно проводити один раз на місяць у різних закладах району за графіком, складеним керівником РМО і затвердженим начальником районного відділу освіти.
Планування роботи педмайстерень необхідно здійснювати диференційовано: для молодих, досвідчених та творчих педагогів.
 Школа ефективного прогресивного педагогічного досвіду. Творчий підхід до розв'язання складних освітянських проблем значною мірою визначає ефективність педагогічної праці. За таких умов зростає роль шкіл ефективного прогресивного педагогічного досвіду (ШЕППД).
Формами роботи ШЕППД є:
- семінари-практикуми;
- практичні заняття;
- тренінги;
- обговорення наукових статей;
- захист авторських проектів і розробок тощо.
Школа молодого педагога. Робота школи молодого педагога як форми фахового вдосконалення вчителів повинна визначатися першочерговими проблемами і найбільш топовими труднощами, з якими стикаються молоді спеціалісти. Визначити ці проблеми допомагають анкетування та співбесіди. Суттєвою відмінністю шкіл молодих спеціалістів є те, що їх учасники потребують удосконалення не фахового рівня, а методичного. Основні проблеми, що виносяться для опрацювання, стосуються дидактики, педагогіки, психології спілкування. Школи молодого спеціаліста, як правило, керовані структури. Традиційно ними розглядаються такі питання, як організація робочого місця вчителя, його особистої педагогічної бібліотеки і дидактичних матеріалів, психолого-педагогічне діагностування молодих спеціалістів з метою організації індивідуальної роботи, стажування у вчителів-майстрів, вимоги до ведення шкільної документації. Для молодих учителів готуються спеціальні списки рекомендованої літератури для самостійного опрацювання. Найпоширенішими формами роботи з молодими вчителями є семінари-практикуми. Одна із форм підбиття підсумків діяльності - своєрідні вчительські змагання з педагогічної ерудиції, які дістали назву педагогічних ділових ігор „Що? Де? Коли?".
З молодими педагогами повинен працювати досвідчений педагог-наставник, який відвідує уроки, аналізує, виявляє рівень навчальної взаємодії вчителя і класу. За результатами роботи методист і наставник визначають ті проблеми, над якими треба працювати молодому педагогу в наступному році.
Однією з форм роботи є організація та проведення педмайстерень, зміст роботи яких враховує запити молодих спеціалістів. Крім того, можна запропонувати таку форму роботи, як кураторство.
Гурток якості - групова форма роботи, яка передбачає спільну діяльність педагогів, що ран жирують проблеми, планують напрями і зміст діяльності та можливий результат, визначають шляхи експерименту, пошуку і критерії успіху, потім практично реалізують висунуті задачі. У спільно прийнятій програмі прописується покрокова участь кожного із членів гуртка, форми подання проміжних результатів, характер діяльності;
Разом із описаними формами ознакою модернізації методичної роботи стало запровадження нових форм методичної роботи, які наводимо нижче.
Методичний бенефіс - групова форма роботи, яка передбачає комплексне ознайомлення з носієм ефективного прогресивного педагогічного досвіду: доповідь-розповідь про зміст досвіду, вивчення творчої лабораторії (робочого кабінету вчителя), ознайомлення з розробленими дидактичними матеріалами, сценаріями уроків, відвідування відкритих уроків тощо.
Методична панорама - колективно-групова форма роботи, що передбачає ознайомлення з досвідом педагогічної діяльності групи вчителів, який має спільне тематичне спрямування.
Методичний дискусійний клуб- групова форма, різновид ділової гри, що проводиться з метою підвищення інтересу до певних педагогічних проблем, вивчення рівня орієнтування вчителів у їхньому змісті, навчання їх комунікативності.
Методична олімпіада-конкурс — індивідуально-групова форма організації практичної розробки вчителями певної педагогічної проблеми і представлення її у вигляді творчої роботи. Передбачає захист творчих робіт, проводиться за спеціально розробленим положенням.
Методичний брейн-ринг - групова форма ділової гри, яка передбачає оволодіння найнеобхіднішими педагогічними знаннями, уміннями і навичками. Проводиться переважно серед молодих учителів.
Педагогічні гостини - індивідуально-групова форма, яка передбачає взаємообмін педагогічними делегаціями шкіл, районів з метою обміну досвідом.
Захист планів методичних об'єднань - групова форма занять, яка передбачає обмін досвідом і координацію планування методичної роботи у школі.
Рольова гра - групова форма занять, яка включає практичне
опрацювання різних моделей педагогічних ситуацій.
Відкритий педагогічний клуб - інноваційна, самокерована і саморегульована форма організації педагогічного спілкування, що будує свою діяльність на принципах рівності, самодіяльності і самоуправління. Спрямована на згуртування колективу, стимулювання і підтримку педагогічної творчості, покращення інформаційного забезпечення педагогів, на об'єднання вчителів із спільними громадськими, професійними та особистими інтересами. Передбачає розширення навичок комунікативної культури.
Діалогічна пара - представляє не стільки форму організації діяльності, скільки жанр. У режимі діалогу можна проводити навчання педагогів у межах процедури „акваріум" (усі зацікавлені особи сідають навколо дискутуючих і на першому етапі відбувається рефлексування ситуації, тобто обговорення позиції сторін, аргументів, переваг). Діалогічна пара заздалегідь визначає спільно з керівництом і Р(М)МО значущу психолого-педагогічну або дидактичну проблему і готується до її обговорення, потім проводиться публічний діалог в „акваріумі".
Методична оперативна нарада - внутрірайонна колективно-групова періодична форма організації науково-методичної роботи. Передбачає оперативний обмін інформацією з приводу конкретної педагогічної проблеми і прийняття колегіального рішення щодо її розв'язання.
Психолого-педагогічний семінар - внутрішньорайонна постійно діюча колективно-групова форма. Об'єднує всіх учителів району певного фаху з метою опрацювання найбільш важливих питань організації навчально-виховного процесу, вивчення і впровадження в практичну діяльність досягнень психолого-педагогічної науки й прогресивного педагогічного досвіду.
Група взаємовідвідин і підтримки - члени РМО домовляються між собою і, якщо це необхідно, з керівниками загальноосвітніх навчальних закладів, що вони будуть відвідувати один в одного уроки і позакласні заходи, спільно готуватися до подання проміжних результатів, характер діяльності;
 


 

Просмотров этой странички: 11542

Новости



Дата: 2017-09-18 18:05:51
Ярмарку увлечений в Донецком ботаническом саду показал Первый Республиканский телеканал
Первый Республиканский телеканал о семейном празднике «Ярмарка увлечений» в Донецком ботаническом саду 16 и 17 сентября в Донецком ботаническом саду состоялся семейный праздник «Ярмарка увлечений». В мероприятии приняли учас....

Дата: 2017-09-12 22:39:49
Телевизионный проект в Витебске «Я знаю!»
8 сентября 2017 года в Витебском областном институте развития образования состоялся областной этап республиканского телевизионного проекта «Я знаю!», в котором приняли участие 147 учащихся 5–11 классов учреждений образования Витебск....

Дата: 2017-09-11 23:04:05
Шахтерский педагогический колледж студенты приняли активное участие в праздновании 74-й годовщины Дня освобождения Донбасса
Студенты Шахтерского педагогического колледжа приняли активное участие в праздновании 74-й годовщины Дня освобождения Донбасса на территории мемориального комплекса «Саур – Могила». В преддверии праздника студенты помогали в убор....

Дата: 2017-09-10 23:15:41
Детских технопарк "Кванториум" - Чеченская Республика заняла первое место в общероссийском рейтинге.
Чеченская Республика заняла первое место в общероссийском рейтинге детских технопарков "Кванториум". Федеральное государственное научное учреждение "Республиканский мультимедиа центр" (ФГНУ РМЦ) - федеральный оператор сети детских технопарков "Квант....

Дата: 2017-09-09 16:36:44
В дошкольных учреждениях Макеевки ко дню освобождения Донбасса прошла тематическая неделя
В рамках празднования Дня освобождения Донбасса в дошкольных учреждениях Макеевки прошла тематическая неделя, в ходе которой дети узнали о героическом прошлом нашего народа. Были проведены беседы, выставки рисунков, дети слушали отрывки из художес....

Дата: 2017-09-07 03:49:45
3 сентября День солидарности в борьбе с терроризмом студенты стали участниками мероприятий.
3 сентября граждане России отметили День солидарности в борьбе с терроризмом. Эта памятная дата была установлена в 2005 году и связана с трагическими событиями в Беслане, когда в результате теракта погибли более 300 человек, в том числе свыше 150 д....

Другие новости...
Методики автора сайта
Противодействие терроризму (375)
Мобильные приложения для школьников и студентов (1956)
Розвиток творчого потенціалу педагогів (6637)
Розвиток творчих можливостей учнів (5298)
Моніторинг якості початкової освіти (8912)
Формирование бизнес культуры младших школьников (2394)
Зв'язки курсу бізнес - освіти та предметів початкової школи (3074)
План роботи творчої групи (5264)
Техника чтения младших школьников. (7978)
Файлы для создания учительских сайтов на бесплатном хостинге сервиса Narod (3496)
Обласний інтернет - конкурс (2972)
Организация работы в пришкольных лагерях (4289)
Учительский сайт создаем на бесплатном хостинге (3820)
Создание учительского сайта (4428)
Модель методичного забезпечення професійного росту педагогів (5787)
Модель «5 шагов к успеху» (4641)
Клуб педагогічної майстерності (5860)
Мастер - класс. Алгоритм (4213)
Мастер - класс (6390)
Круглый стол « Урок – форма повышения методического мастерства». (4213)
Метод проектов (4149)
Курс "Християнська етика " (4220)
Дистанционное образование учителя (2921)
Ученический проект (4737)
Дидактические игры на уроках рисования. (12531)
Наказ ,,Результати моніторингових досліджень" (11925)
Уроки изобразительного искусства (7817)
Критичне мислення (4865)
Анализ воспитательного мероприятия (6640)
Развитие критического мышления (14723)
Развитие логического мышления (5941)
Виступ на обласній конференції "Сільська школа" (4428)
План работы кружка ,, В мире информатики" (5781)
Метод проектов (4538)
Розв'язання винахідницьких задач (8010)
Вимоги до уроку (5040)
Інтерактивні форми роботи на уроках читання (17229)
Самоосвіта вчителя. (8641)
Портфолио ученика (5254)
Психолого - педагогическое обеспечение урока. (2908)
Самоанализ урока (6592)
Розвиток творчих здібностей молодих школярів при вивченні природознавства (6341)
Викладання предмета "Я і Україна" (5569)
Перелік форм та методів організації методичної роботи (7611)
План роботи школи молодого вчителя (8426)
План роботи районного методичного об'єднання вчителів початкових класів (18531)
Добірка диктантів (15195)
Творча група вчителів початкових класів (5604)
Панорама творчих уроків. (6343)
На допомогу молодому вчителю (4442)
Форми роботи РМО(11543)
Анализ урока. Методические рекомендации (40862)
Автор сайта о себе (3112)